До 30-річчя Незалежності України

24 серпня Україна відзначає найбільше державне свято – День Незалежності. Воно встановлене на честь виняткової історичної події – ухвалення у 1991 році Верховною Радою Української РСР абсолютною більшістю голосів Акта проголошення незалежності України. Цей документ увінчав тисячолітні прагнення Українського народу мати власну суверенну державу і самостійно визначати свою долю.

Для українців свобода і гідність завжди були основоположними цінностями. Вони спонукали до боротьби за незалежність. На початку ХХ століття, в часи Української революції 1917–1921 років, наш народ зміг відродити державність, а 24 серпня 1991 року Актом проголошення незалежності України вона була відновлена. Важливим кроком до повернення історичної справедливості стало прийняття 16 липня 1990 року Декларації про державний суверенітет України. Тоді Верховна Рада УРСР підтримала прагнення народу ліквідувати політичну та економічну залежність від московського центру і розбудовувати самостійну державу, відроджувати національну культуру, історичну пам’ять.

Акт про державну незалежність 24 серпня 1991 року спирався на Декларацію про суверенітет. А результати Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року стали найпереконливішим підтвердженням волі народу.

Постання суверенної України відіграло вирішальну роль у розпаді СРСР, остаточному руйнуванні комуністичної тоталітарної системи. Це стало початком відліку нового етапу розвитку демократичної сучасної Української держави. Сьогодні незалежність України – запорука вільного розвитку держав і народів Європи і головна перешкода для російського імперіалізму, який намагається політично, економічно та духовно поглинути Україну. Нині в умовах агресії з боку Росії ми продовжуємо боротьбу за власну свободу та незалежність. Тож попереду – велика робота. Українська громада має об’єднати зусилля для подальшої розбудови держави, розвитку громадянського суспільства та консолідації нації, відстоювання територіальної цілісності держави.

Проголошення незалежності – логічне завершення українського державотворення у ХХ столітті. Відзначаючи 30-ту річницю ухвалення Акта проголошення незалежності України, слід вшанувати всі попередні етапи – Русь, Галицько-Волинське князівство, Велике Князівство Литовське, Українську козацьку державу, українські державні утворення початку ХХ століття. Від них сучасна Україна успадкувала традиції державництва.

Вперше у ХХ столітті незалежність Україна проголосила 22 січня 1918 року. Після того українці декілька разів втрачали волю через внутрішні незгоди перед лицем зовнішньої агресії. Тому ми маємо вчитися на помилках попередників і пам’ятати, що національна єдність є обов’язковою умовою збереження державності. Наша сила в соборності, в здатності знаходити спільну мову і протистояти силам, які хочуть розсварити суспільство, посіяти недовіру та чвари й зрештою поневолити наш край.

Історична довідка

Відеоісторія: Як творилася держава. Українська революція 1917-1921 років

У перебігу Української революції 1917-1921 років вперше у ХХ сторіччі була створена незалежна українська національна держава.

Українська революція була явищем загальноукраїнським. Її рушієм був український народ і його політична еліта, що еволюціонувала від ідей політичної автономії та федерації до усвідомлення потреби державної незалежності.

Сучасна Україна успадкувала від Української революції 1917-1921 років:
– демократичні засади державного будівництва;
– державні символи: герб, гімн, прапор;
– українську валюту – гривню;
– українську мову як державну мову;
– принцип соборності – об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі.

В Українській революції 1917-1921 рр. було започатковано такі інститути незалежної держави як перший український парламент (Центральна Рада, заснована у березні 1917 року) та перший український уряд (Генеральний Секретаріат Центральної Ради, створений у червні 1917 року). Серед започаткованих у добу Революції інститутів варто відзначити Українську Академію Наук (засновану гетьманом П.Скоропадським у листопаді 1918 року). Саме в революційних подіях 1917-1921 років Київ став столицею України, якою лишається і нині.

За інформаційними матеріалами Українського інституту національної пам’яті